- Майже 1/3 осетрової ікри та осетрового м’яса у чотирьох ключових країнах були продані незаконно
- 214 випадків, пов’язаних з браконьєрством, було зафіксовано органами влади
- 7 із 8 видів осетрових в Європі знаходяться під загрозою зникнення
Усі, крім одного, види осетрових, що залишилися в Європі, знаходяться під загрозою зникнення. У новому звіті WWF йдеться про масштаби браконьєрства та нелегальної торгівлі дикою осетровою ікрою та м’ясом у нижньому Дунаї та Чорному морі, що є ключовою загрозою виживанню цих знакових риб.
Опубліковане сьогодні нове дослідження ринку WWF, показало, що третину продуктів з осетрового м’яса та ікри в чотирьох ключових країнах, де є оселища осетрових риб – Болгарії, Румунії, Сербії та Україні – було здобуто та продано незаконно. Зокрема, 19% усіх зразків були отримані з диких осетрових, вилов та торгівля якими є забороненими будь-де в регіоні, тоді як ще 12% не відповідали нормам міжнародної торгівлі.
“Осетрові вже є найбільш вразливою родиною під загрозою зникнення на Землі, і цей тривожний звіт детально описує одну з найсерйозніших загроз для їх виживання: браконьєрство осетрових у нижньому Дунаї та Чорному морі для задоволення попиту на нелегальну дику ікру та м’ясо“, — сказала Беата Штрібель, керівниця напрямку Global Sturgeon Всесвітнього фонду природи, — “Цей звіт доводить, що злочини проти дикої природи стосуються не лише шкур тигрів, бивнів слонів та рогів носорогів, а й продуктів диких осетрових — і це відбувається прямо зараз, тут, у Європі. Нам усім потрібно працювати разом, щоб це зупинити“.
Зразки осетрової ікри та м’яса були зібрані в Нижньому Дунаї та на північному заході Чорноморського регіону – двох останніх місцях у Європі, де все ще зберігається природне відтворення популяцій осетрових риб. Зразки були взяті з усіх ланок торгового ланцюга, включаючи ресторани, бари, магазини, супермаркети, місцеві ринки, об’єкти аквакультури, рибалок та онлайн-пропозиції. Всі зразки пройшли як ДНК, так і ізотопне тестування.
“Існує дуже мало досліджень ринку торгівлі осетровими рибами. Наше є наразі єдиним, що поєднує два найсучасніші криміналістичні методи. Це має вирішальне значення для виявлення незаконної торгівлі”, — сказав Арне Людвіг, експерт-генетик Інституту зоології та дикої природи (IZW), Cпівголова групи спеціалістів Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) по осетрових і співавтор звіту.
Дослідження також включає офіційні дані про браконьєрство та незаконну риболовлю. Загалом у 2016-2020 роках було зафіксовано 214 випадків, пов’язаних з браконьєрством: у Румунії (82 випадки), Болгарії (82 випадки) та Україні (50 випадків) — країнах, де заборонено будь-який вилов та торгівля дикими видами дунайських осетрових.
Ці випадки включали вилучення осетрових риб з човнів або рибальських сіток, вилучення незаконних знарядь лову осетрових, транспортування та продаж виловленого браконьєрами осетрових, ікри або м’яса осетрових. Так, у Болгарії було виявлено 594 переметів із сотнями великих гаків, що передбачають вилов осетрових методом багріння, їх загальна довжина склала понад 23,5 км. В Україні у березні та на початку квітня цього року вже було зареєстровано кілька нових випадків браконьєрства.
“В українському Дунаї ще недавно траплялося 6 видів осетрових, станом на сьогодні підтверджено існування тільки 4 з них, всі – охороняються Червоною книгою України, — каже Інна Гоч, керівниця напряму “Вода” WWF-Україна та координаторка проєкту “Життя Дунайським осетровим”, — Є кілька вагомих причин їх зникнення, але, безперечно, ключову роль тут треба віддати браконьєрству. WWF-Україна реалізує декілька проєктів, направлених на збереження осетрових та запобігання браконьєрству — серед них “Життя дунайським осетровим” та ”SWiPE – Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі”. Та, щоб зберегти осетрів в Україні, потрібні спільні зусилля держави, природоохоронних служб та громадськості”.
Поряд з ключовими статистичними висновками, звіт також рекомендує ряд заходів для активізації зусиль щодо припинення браконьєрства та незаконного обігу продукції з осетрових у всьому регіоні. Серед них: посилений контроль внутрішньої торгівлі; поліпшення міжвідомчої співпраці та координації; посилений прикордонний контроль; а також використання більш сучасного криміналістичного аналізу та періодичні дослідження ринкуринку. У країнах, де маркування ікри CITES ще не впроваджено для внутрішніх ринків, введення такого положення необхідно терміново.
