Міністерство енергетики та захисту довкілля розпочало вивчення та адаптацію Загальноєвропейського плану дій щодо осетрових, підготовленого Всесвітнім товариством охорони осетрових та WWF. Цей міжнародний документ стане основою для майбутнього українського плану дій для збереження осетрових, що проживають в Дунаї, Дністрі, верхів’ї Дніпра, північно-західному Причорномор’ї та Азовському морі. В кінці XX століття чисельність осетрових впала до мінімуму через неконтрольоване рибальство та браконьєрство. Національний план дій, розробка якого підтримується WWF Україна, спрямований на збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових, їх оселищ та припинення браконьєрства.
Осетрові є чудовим індикатором екологічного здоров’я річок і морів завдяки їх розмірам, значної тривалості життя та особливості життєвого циклу, що поєднує життя в морі та нерест у річках. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) осетрові – є групою тварин під найбільшою загрозою зникнення, оскільки 85% видів знаходяться у статусі “під критичною загрозою”. На території України зустрічалися 6 видів осетрових. Всі вони занесені до Червоної книги України (2009), але два види (осетер-шип та осетер європейський) － вже зі статусом “зниклий”. Існує заборона на вилов та продаж диких осетрових, проте браконьєрство і досі є вагомою загрозою цим рибам.
Загальноєвропейський план дій щодо осетрових був прийнятий сторонами Бернської конвенції 30 листопада 2018 року та розрахований на 10 років. На відміну від попередніх, цей документ передбачає інтегрований підхід до охорони － спільне управління популяціями осетрових, що мешкають у міжнародних водах, прибережних районах і багатонаціональних річкових системах, а також спільні зусилля зі створення “живих генетичних банків” －стад, що утримуються у штучних умовах.
Мета Загальноєвропейського плану дій － відновити всі існуючі популяції осетрових риб до статусу «найменшої загрози» (МСОП) або «сприятливий» (Оселищна директива). Він також передбачає відновлення самовідтворюваних популяцій, а також життєвого циклу осетрових у межах історичного ареалу, щоб забезпечити виживання виду.
“Надзвичайно важливо, щоб Україна на національному рівні переймала кращі світові практики у сфері охорони природи та впроваджувала їх,－зауважує координаторка осетрового напрямку Інна Гоч,－це дозволить справді ефективно реалізовувати заходи із відновлення цих рідкісних істот на рівень до заборони з наступною перспективою відновлення обмеженого вилову. Враховуючи довгий життєвий цикл і необхідність відновлення популяцій впродовж мінімум трьох поколінь, можна очікувати позитивні зміни у чисельності популяцій не раніше ніж за півсторіччя.”
Реалізація цього завдання неможлива без узгодженої роботи працівників профільних міністерств та їх взаємодії з міжнародними організаціями. WWF Україна готова допомогти в розробці спільного плану дій Міністерству енергетики та захисту довкілля та Державному агентству рибного господарства України та надалі спільно працювати над збереженням цих рідкісних видів.
16 січня 2020 року відбулася зустріч представників WWF Україна та Міністерства енергетики та захисту довкілля. Домовилися, що в основі майбутнього Національного плану дій щодо збереження осетрових будуть враховані наробки та дані нашої організації, а керівництвом Департаменту заповідної справи, який координує діяльність в рамках Бернської конвенції, зазначено про абсолютне сприяння в розробці Плану. Звертаємо увагу, що в Україні ще не існує жодного плану управління видами риб, хоча це передбачено Бернською конвенцією, а самі плани мають стати основою природоохоронної роботи.
Окрім збереження та відновлення останніх популяцій диких осетрових та їхніх оселищ передбачається включення до Національного плану дій і таких пунктів:
- ex-situ збереження (тобто збереження поза межами природного ареалу, наприклад в зоопарках) чотирьох видів осетрових, що залишилися у водоймах України
- Впровадження обов’язкового CITES маркування на внутрішньому ринку
- Убезпечення осетрових від непрямих втрат, наприклад через потрапляння у водозабір. Для цього передбачається встановлення рибозахисних та рибопропускних споруд та заборона побудови нових перешкод на річках
