Корупція стимулює нелегальну торгівлю чорною ікрою


Попередні результати дослідження ринку чорної ікри та осетрини, проведеного WWF в Україні та Інститутом зоологічних досліджень Лейбніца (Берлін, Німеччина), показали, що 39% досліджених зразків чорної ікри та осетрини у відкритих точках продажу на українському ринку мають нелегальне походження – від вільноживучих особин. Нещодавно було оприлюднене інше дослідження, яке посилює твердження про те, що в основі ринку нелегальної торгівлі чорною ікрою лежить корупція. Робота «Корупція і злочини проти дикої природи: фокус на торгівлі ікрою» рекомендує вирішення  проблеми корупції, що лежить в основі злочинів проти дикої природи у всьому світі. Підготовлене TRAFFIC, WWF, Антикорупційним ресурсним центром U4 (U4 ACRC), Нортумбрійським і Утрехтським університетами.

 

У дослідженні розкривається ряд корупційних схем. Починаючи від підкупу прикордонних чиновників, до браконьєрів, які малюють знаки на своїх рибальських човнах, щоб показати співробітникам поліції, що вони заплатили хабарі, тим самим уникнувши  перевірки. Показані приклади зловживання дозволами на науковий вилов в якості прикриття для легалізації вилову осетрових в Каспійському морі, і навіть декларування аквакультурної легальної ікри, як такої, що має дике походження і, відповідно, коштує дорожче. Автори описують останнє як «унікальну корупційну схему злочинів проти дикої природи і, можливо, унікальну для індустрії торгівлі ікрою».

 

Суспільство очікує не просто заголовків у пресі про злочини проти природи, але й розуміння, що усі винні особи притягненні до відповідальності. В українських реаліях цей логічний ланцюг (виявлення правопорушення – його фіксація – покарання за вчинене) не завжди працює. Причини можуть бути різні і, на жаль, не останню роль в цьому процесі відіграє корупція”, – говорить Інна Гоч, іхтіологиня Всесвітнього фонду природу, координаторка проекту “Життя Дунайським осетровим”.

Серед рішень, пропонованих для боротьби з корупцією, в основному розглядається аналіз соціальних мереж і соціальні норми. У дослідженні також рекомендується постійна співпраця між експертами по боротьбі з корупцією та експертами дикої природи, з фокусом на обмін інформацією з різних сфер; подальше дослідження зв’язків між легальними і нелегальними суб’єктами, щоб встановити, як корупція функціонує в реальності; відстеження грошових потоків; розробка заходів щодо уповільнення та зниження рівня корупції; створення механізмів для вимірювання ефективності втручань – і готовність адаптуватися в міру розвитку подій.

 

Однак, в дослідженні наголошується на брак знань щодо того, які дії ефективніші в боротьбі з корупцією, що підриває ефективність програм по збереженню диких видів, скорочує правоохоронну і політичну підтримку, створює стимули для надмірної експлуатації ресурсів, підриває ефективність і авторитет законодавства.

«У майбутніх дослідженнях в цій сфері слід використовувати аналіз соціальних мереж та аналіз політичних екологічних рішень для подальшого вивчення шаблонів корупційної поведінки в торгівлі ікрою в залежності від конкретних умов. Потім ми можемо допомогти покращити методи, що спрямовані на перешкоджання або припинення незаконної торгівлі, шляхом мінімізації ролі корупції в підриві правоохоронного і митного контролю», – говорить Алед Вільямс, старший програмний радник U4 ACRC.