Огляд ринку чорної ікри та осетрини в Україні (2017-2018)


Попередні результати дослідження ринку харчової чорної ікри та осетрини, проведеного WWF в Україні та Інститутом зоологічних досліджень Лейбніца (Берлін, Німеччина), показали, що 39% досліджених зразків чорної ікри та осетрини у відкритих точках продажу на українському ринку мають нелегальне походження – від вільноживучих особин.

Осетрові риби є найбільш вразливою групою видів Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, оскільки 85% видів цієї групи знаходяться на межі зникнення. Зараз в північній півкулі мешкають 27 видів осетрових риб і на сьогодні їх промисел заборонено у всіх країнах (за виключенням маленьких квот у Канаді). В Україні також від 2009 року всі 6 місцевих видів цих величних риб внесені до Червоної книги, тож їх промисел є нелегальним. Серед наших осетрових осетер атлантичний та шип знаходяться у статусі вже зниклих, а у решти 4 видів (осетер російський, севрюга, стерлядь та білуга) чисельність популяцій скорочується через два основні фактори – втрата нерестовищ та браконьєрський вилов для задоволення потреб ринку.

На основі дослідження ринку чорної ікри та осетрини у Болгарії та Румунії, проведеного WWF у 2013, в Україні також було проведено дослідження ринку чорної ікри та осетрини у період з жовтня 2017 по травень 2018. Було охоплено 82 точки продажу чорної ікри і осетрини – ресторани, магазини, ринки у Києві, Одесі, Харкові, Херсоні, Дніпрі та Львові, й більш ніж у третині з цих точок (де товар є у наявності і не дублює попередньо зібрані зразки)  таємними покупцями було придбано зразки.

Проведено візитів Досліджено зразків
Ресторани 17 8
Магазини 25 10
Відкриті ринки 17 10
Продаж «з рук» 3 4
Он-лайн пропозицій 20 1
ВСЬОГО 82 33

Аналіз отриманих зразків чорної ікри (n = 21) та осетрини (n = 12) проводив Інститут зоологічних досліджень Лейбніца (м.Берлін, Німеччина)  методом ізотопного аналізу, що дозволяє визначити походження продукту на основі його ізотопного складу – дике чи вирощене в аквакультурі. Метод базується на визначенні стабільних ізотопів, що накопичуються, потрапляючи у тіло тварини з навколишнього середовища – з води (18O/16O, D/H) та кормів (13C/12C, 15N/14N, 34S/32S).

У грудні 2018 отримано попередні результати, які надалі будуть розширені за іншими показниками:

  • 39% всіх досліджених зразків (13 із 33) походили від вільноживучих особин, тобто були добуті нелегально;
  • Найбільше браконьєрської продукції виявлено у Києві та Одесі – половина всіх узятих там зразків (4 з 8-ми у кожному місті);
  • Найменше продукції вільноживучих особин – у Дніпрі, там всі 4 зразки виявилися аквакультурного, тобто легального походження. Хоча три з них позиціонувалися продавцем як «дикі»;
  • Загалом, у 45% випадків придбані зразки виявилися не того походження, що було зазначено продавцем. Тобто майже в половині випадків, коли товар продавали як вирощений в аквакультурі, він виявився насправді браконьєрським, а також навпаки – продаючи осетровий товар “дикого походження”, насправді реалізовували аквакультурну продукцію. Цікаво, що для чорної ікри невідповідність більш поширена (48%), а для м’яса осетрини – менш (42%), хочу в обох випадках більш поширене позиціонування аквакультурного продукту як «дикого» (10 випадків), ніж навпаки – маскування браконьєрського під «аквакультурний» продукт відмічено у 5 випадках.
  • Найчастіше браконьєрська продукція продавалась на відкритих ринках – 60% зразків з таких місць продажу походили від вільноживучих осетрових, тобто мали нелегальне походження. А в магазинах у 90% випадків продавалась продукція аквакультурного походження.
  • Крім того, осетрини дикого походження виявилося значно більше, ніж чорної ікри – 6 з 12 зразків осетрини (50%) проти 7 з 21 зразка ікри (33%).

Попередні висновки із отриманих результатів насамперед стосуються споживачів цього делікатесу в Україні. Очевидно, що ринок приблизно на 40% може складати продукція нелегального походження, що значною мірою підриває популяції зникаючих осетрових риб. Але нелегальне походження тісно пов’язане з невідповідністю умов добування, транспортування і пакування продукції, тому можна очікувати також значну невідповідність інших параметрів, наприклад, хімічної та мікробіологічної безпеки, що потребує додаткових досліджень. Наша однозначна рекомендація – це обирати продукт контрольованого і сертифікованого виробництва, і в першу чергу такого, що має мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище (органічне виробництво чи замкненого циклу).

Крім того, можна зробити висновки щодо значної розбіжності (у 45% випадків) між позиціонуванням товару у торговій точці та реальним складом продукту в сторону «псевдо-дикого» походження. По-перше, це означає, що «дике» походження досі є важливим критерієм вибору для українських покупців, незважаючи на пов’язані з цим ризики і потребує активнішого інформування споживачів. А по-друге, очевидна необхідність обов’язкової спеціалізованої системи маркування і відстеження продукції осетрівництва на ринку, наприклад, відповідно до вимог Конвенції CITES.

Щодо практичних рекомендацій покупцям у передноворічний період, WWF закликає уникати придбання таких ризикованих за походженням продуктів із значною вірогідністю негативного впливу на види Червоної книги. Але якщо ви все ж вирішили придбати чорну ікру чи осетрину, рекомендуємо:

  • Купувати у магазині великих торгових мереж, але не на відкритому ринку;
  • Купуючи чорну ікру, обирати перевірених виробників аквакультурної продукції, звертаючи увагу на наявність написів та маркування упаковки – має бути вказано: назву й адресу підприємства-виробника, дату виробництва і термін придатності, назву виду риб або ж напис “ікра осетрових видів риб”, для імпортованої продукції – обов’язково має бути код CITES (фото);
  • Купуючи осетрину, обирати живу рибу (яку часто можна побачити в акваріумі супермаркету) і уникати придбання завеликих та замалих особин, особливо доступних на відкритих центральних ринках Києва та Одеси.

Більше порад щодо придбання легальних чорної ікри та осетрини.

Повну версію дослідження WWF оприлюднить у лютому 2019 року.

* Дослідження виконано в рамках проекту  “Сталий захист осетрових нижньої течії Дунаю шляхом попередження і протидії браконьєрству та нелегальній торгівлі дикою природою” – “ЖИТТЯ дунайським осетровим” за спів-фінансування програми LIFE Європейського союзу. Проект координується WWF в Австрії та впроваджується WWF в Болгарії, Румунії, Сербії та Україні, разом з фахівцями Біосферного заповідника Дельти Дунаю в Румунії та Лейбніцького Інституту зоологічних досліджень в Німеччині.