Нещодавно у мережі з’явилась інформація зі звинуваченнями українських виробників чорної ікри у невідповідності технологій виробництва, поширенні підробок та китайської контрабанди.
Оскільки, одним із напрямків роботи Всесвітнього фонду природи WWF Україна є дослідження українського ринку чорної ікри, вважаємо за потрібне прокоментувати вищезгадані тези.
Справді, чорна ікра з Китаю заполонила світовий ринок. 2017 року із 364 тонн осетрової ікри, виробленої у світі, 100 тонн походили з Китаю, менше 50 тонн — з Росії, лише біля 1 тонни — з України, і об’єми виробництва скрізь продовжують рости (P.Bronzi, M.Chebanov et al, 2017).
Більше того, з 2015 року у Китаї значно зріс контроль аквакультури щодо впливу на довкілля. Тому, аби мати можливість витримати конкуренцію на світовому ринку, наші національні виробники повинні зосередитися на переході на більш екологічно дружні технології, у першу чергу —сертифіковану органічну аквакультуру.
Щодо проблеми контрабанди, слід визнати, що вона існує. Митні служби ЄС (за даними EU-TWIX) щороку фіксують десятки випадків нелегального перевезення чорної ікри з України до Європи на наших західних кордонах, тож, очевидно, що зі сходу до України також йде потік нелегального товару, який переважно не фіксується.
Ще одна характериктеристика українського ринку чорної ікри – великий відсоток продукції добувається нелегально. “Наше попереднє дослідження не виявило підробок, але визначило, що майже 40% продукції походять від вільноживучих особин, тобто, були добуті нелегально. Очевидно, що «дике» походження досі є важливим критерієм вибору для українських покупців, незважаючи на пов’язані з цим ризики. Вважаємо, що в першу чергу, виробники чорної ікри мають забезпечувати легальність свої продукції”, — пояснює Наталя Гозак, координаторка напряму з охорони рідкісних видів WWF Україна.
Зі свого боку WWF Україна хоче укотре наголосити, що саме надійний виробник, герметичне пакування і наявність коду CITES на банці ікри є запорукою безпеки продукції. Бережіть себе —обирайте свідомо.
Попереднє дослідження визначило, що майже 40% продукції походять від вільноживучих особин, тобто, були добуті нелегально.