Вночі 8-го червня 2017 року прикордонники і правоохоронці Одещини затримують автомобіль “Мерседес Спрінтер” на виїзді з міста Вилкове. У ній виявляють понад 2 тонни риби, переважно калкана і 130 кілограмів осетрових. Під час опитування водій не зміг пояснити місце та спосіб вилову риби, не надав потрібних документів – очевидно, що риба браконьєрського походження. Швидко стає відомим, що автомобіль належить риболовецькому ПМП «Корсар», а майже всі із 37 особин російського осетра, що були в автомобілі, помічені CWT-мітками. Саме так була помічена у 2014-2015 роках молодь російського осетра, випущена у Дунай в рамках програми відтворення осетрових за фінансування ЄС, тож схоже справа зачіпає не тільки українські інтереси. Кримінальне провадження зареєстровано у ЄДРДР (справа №502/966/17), попередня оцінка збитків – 2 млн. грн., і…чим же все закінчилось?
В Україні з 2000 року вилов та продаж диких осетрових риб суворо заборонено, це види Червоної книги. Ми проаналізували як держава справляється зі збереженням цих реліктових риб.
Останніми роками в Україні з’явилося багато онлайн-інструментів, що значно спрощують життя громадян. Один з них – Єдиний державний реєстр судових рішень, в якому зібрані всі рішення всіх судів України. Реєстр судових рішень є зручним інструментом для пошуку відповіді на питання: яке покарання несуть винні у знищенні українських осетрових? Для дослідження ми використовували контекстний пошук за назвами чотирьох видів осетрових, які ще зустрічаються в Україні – білуги, севрюги, стерляді та осетра російського. За результатами пошуку виокремлювалися судові рішення, які стосувалися незаконних вилову, продажу чи транспортування осетрових протягом 2013-2018 років. І ось що з цього вийшло..
За останні шість років вдалося знайти 72 справи, які стосувалися осетрових. Найбільше їх було в 2013 році – 17.
Майже половина справ стосувалася добування чи продажу севрюги (Acipenser stellatus), 22% – стерляді (Acipenser ruthenus), 3% справ були пов’язані з білугою (Huso huso), окрім того зареєстровані поодинокі випадки добування різних видів осетрових (12%).
36% справ порушилось у Херсонській області і 32% у Миколаївській. Лише 17% справ було відкрито в Одеській. При цьому, майже половина судових проваджень стосувалася випадків, виявлених органами рибоохорони. Цікаво, що окремі справи також розпочиналися внаслідок роботи Державної прикордонної служби, яка виявляє випадки браконьєрства у прикордонній зоні України.
Які ж типи правопорушень чи злочинів фігурували у Реєстрі найчастіше? У 56% випадків – це факти незаконного вилову осетрових. Окрім того, 36% – незаконна торгівля осетровими, а решта – факти перевезення та придбання осетрових з порушенням закону.
Найцікавіше – це судові вироки чи рішення стосовно осетрових. За законом, якщо незаконний вилов осетрових доведено і суд призначив покарання у вигляді штрафу чи навіть обмеження волі, то необхідним є стягнення компенсації за нанесену шкоду у відповідності до постанови Кабміну. Розмір такої компенсації досить значний – від 48 000 до 110 000 гривень за одну особину залежно від її виду. Проте, в реальності ситуація трохи інша: за всі 6 років лише 17 із 39 справ (44%) закінчилися компенсацією збитків, загалом принісши до бюджету 1,1 млн. грн. Окрім того, сам штраф за незаконне добування осетрових лише зрідка перевищував 1700 грн.
З-поміж 33 справ, які стосувалися незаконних торгівлі/придбання чи перевезення осетрових, у 18% порушникам вдавалося уникнути будь-якого покарання. Причиною тому було закінчення трьохмісячного терміну давності, а в одному випадку… накладання усного попередження. 82% – відбулися штрафом.
Всі справи щодо нелегальної торгівлі/придбання чи перевезення з 2015 обмежувалися штрафом у межах 510-1700 грн, що порівняно із вартістю осетрини на ринку (200-300 грн/кг) є справді символічним покаранням. Тож оскільки для таких правопорушень компенсація збитків не передбачена, а розмір штрафів мізерний – браконьєри самі використовують цю прогалину, заявляючи, що купили рибу на березі.
Це приводить нас до ряду висновків:
- Існує нагальна потреба підвищення ефективності роботи органів, до повноважень яких входить розслідування порушень щодо осетрових. Саме на такий висновок нас наштовхує мізерна кількість справ за останні 6 років;
- Органи судової влади недооцінюють тяжкість порушень щодо осетрових. Найчастіше незаконний вилов осетрових кваліфікувався за статтями 85 та 90 КУпАП або ж за статтею 249 ККУ. Проте, навіть в цих випадках розмір штрафу часто сягав декількох сотень гривень, не досягаючи максимально можливих розмірів;
- Відповідальність за такі правопорушення, особливо за нелегальну торгівлю, потребує значного посилення, щоб бути дієвим інструментом попередження злочинів проти природи;
- Суттєві розміри компенсації за незаконне добування осетрових (до 110 тис. грн) стягуються менш ніж у половині випадків. Частою причиною тому є необхідність сплати органами виконавчої влади (рибоохорона, екологічна інспекція тощо) судового збору, який не передбачений обсягами фінансування цих органів.
То чим же закінчилася справа 2017-го року з вилківським “Мерседесом”, повним мічених осетрів? За даними ЄДРСР – Кілійський районний суд Одеської області ухвалив, що необхідно просто вилучити незаконно добуту рибу з CWT-мітками. Підприємство, водій і навіть автомобіль – досі вільні.
—————–
Застереження: ми не маємо відомостей щодо того, чи усі справи щодо осетрових занесено в Реєстр. Крім того, контекстний пошук не дозволяє бути певним, що усі справи стосовно осетрових були включені до даного дослідження, а приведені статистичні дані потребують доповнення, адже частина справ у Реєстрі не містила повних відомостей (про накладання штрафу чи стягнення компенсації). Також нам не відомо чи були сплачені відповідні суми штрафів та збитків у зв’язку з відсутністю інформації з боку Державної виконавчої служби.
Єгор Гриник, WWF, асистент проекту “Життя Дунайським осетровим”
