Законопроєкт, ініційований WWF-Україна разом з експертами та депутатами, підтримано Комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування і він йде на перше читання. А в новому “Режимі рибальства в басейні Чорного моря у 2020 році” були враховані зміни, пропоновані нашою командою та Дунайським біосферним заповідником.
Проєктом Закону № 2765 від 16.01.2020 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування” пропонується більш ефективний механізм щодо припинення порушень, що не переглядався з 2003 року і не відповідає ні соціально-економічним вимогам, ні викликам, що стоять перед збереженням біорізноманіття.
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), 33% рибних запасів світу страждають від перевилову і останніми десятиліттями ця тенденція збільшується. Існують припущення, що якщо ситуація не зміниться, то через браконьєрство, надмірний промисловий вилов і забруднення навколишнього середовища, до 2050 року в українських водоймах не вистачатиме риби для промислового рибальства. Тому для збереження водних живих ресурсів потрібно не лише стале використання запасів, а й посилення боротьби з порушниками, як на рівні державних служб, так і громадського контролю.
На сьогодні штрафи за порушення правил рибальства формуються на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян шістнадцятирічної давнини, тобто 17 гривень. За таких умов, штраф при деяких порушеннях може складати всього 34 грн. Новий проєкт закону передбачає збільшення цього штрафу – від сорока до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів. Це створює зовсім інший рівень ризику для порушників та дозволить Україні виконати свої зобов’язання щодо адаптації європейського законодавства у сфері природокористування.
“У вересні 2017 року у Відні відбувся VIII Міжнародний осетровий симпозіум. Однією з його рекомендацій було посилити відповідальність за браконьєрство. У Віденській декларації підкреслюється, що штрафи повинні бути рівноцінними впливу злочину на зусилля зі збереження цих видів і, відтак, бути набагато вищими, ніж економічна цінність особини або продукції з неї на чорному ринку, – зазначає координаторка осетрового напрямку WWF-Україна Інна Гоч. – Віденська декларація лягла в основу Європейського плану дій по збереженню осетрових. Саме тому, розробка відповідного національного законодавчого акту є важливим та актуальним не тільки для впровадження більш ефективного механізму менеджменту природних ресурсів, а й з точки зору гармонізації національного законодавства з європейським”.
Проєкт Закону також пропонує й деякі нововведення. Наприклад, передбачає покарання за повторні порушення правил рибальства та більш жорсткіші штрафи за порушення середовища існування водних організмів (наприклад, забруднення вод, проведення робіт у водоймах). Це дозволить зберегти не лише самих водних мешканців, а й умови для їх подальшого життя та розмноження.
WWF-Україна, реалізовуючи проєкт “ЖИТТЯ дунайським осетровим” вже має досвід впровадження змін до підзаконних нормативних документів. Так, ще восени команда осетрового напрямку разом з Дунайським біосферним заповідником подали прохання до Державного агентства рибного господарства України щодо збільшення мінімального вічка оселедцевих сіток для річки Дунай з 28 мм до 32 мм. Це, з однієї сторони дозволяє раціонально виловлювати оселедець (малі рибини, що не користуються попитом не потрапляють в сітки і мають змогу підрости та віднереститися), а з іншої – зменшує прилов дрібних не промислових рідкісних видів. Ці зміни були внесені в Режим рибальства Чорного моря у 2020 році, а це означає, що вже цього року виживе більше молоді риб, зокрема і осетрових!
WWF-Україна змінює правила гри як на національному рівні, так і на локальному, але думаючи про традиційні заробітки громад. Саме завдяки таким крокам можна не лише зупинити негативну тенденцію, а й згодом відновити запаси риби та інших водних біоресурсів.
