Надмірний вилов та торгівля ікрою
Надмірний вилов – колись легальний, але зараз ні – є прямою загрозою виживанню дунайських осетрових.
Основною причиною надмірного використання осетрових ресурсів є надзвичайно висока вартість їхньої ікри. М’ясо осетрових також користується попитом як делікатес. Чорні ринки процвітають у всьому дунайському регіоні, а незаконно добута ікра з Болгарії, Румунії та України може бути знайдена і в інших європейських країнах. Згідно зі звітом TRAFFIC, зробленого для WWF, 14 випадків конфіскації незаконно добутої ікри з Болгарії (27,5 кг для п’яти випадків) та Румунії (25 кг для дев’яти випадків) були відмічені в шести країнах-членах ЄС за період з 2000 до 2009 р. Ні можновладці Болгарії, ні Румунії не звітували про конфіскацію незаконно добутої ікри у власних країнах, що свідчить про необхідність більш суворого дотримання законодавства в межах цих держав.
Дійсний стан справ був продемонстрований першим дослідженням ринку ікри в Румунії та Болгарії, що проводився WWF в 2011-2012 рр. В рамках дослідження були отримані 30 зразків та проведений ДНК тест. Дослідження підтвердило продовження незаконного вилову осетрових та незаконної торгівлі ікрою, не дивлячись на мораторій. Результати демонструють чітке порушення положень про маркування CITES та Положення ЄС про торгівлю продуктами дикої природи. Також припускається, що ікра диких осетрових пропонується на продаж.
Інше дослідження ринку осетрової ікри, що продається українськими роздрібними торгівцями, було проведено нещодавно WWF в Україні, місцевим Держрибагенством, ОБСЄ та волонтерами. 21 отриманий зразок не мав маркування CITES – як на імпортованій ікрі, де таке маркування обов’язкове, так і на українській, де маркування не обов’язкове, але рекомендоване.
В 2000 р. Україна стала першою країною в регіоні, що заборонила як комерційний, так і аматорський вилов осетрових. Аматорський та спортивний вилов осетрових заборонений в Чорному морі та в усіх прісноводних водоймах. Правила промислового лову в водоймах України чітко прописують заборону вилову видів, занесених у Червону книгу України. З 2000 р. вилов севрюги (Acipenser stellatus) та російського осетра (Acipenser gueldenstaedtii) (які не були в ЧКУ на той час, і були внесені туди лише у 2009) був дозволений лише в наукових цілях та заради відтворення. Якщо осетрові виявляються у прилові, то вони мають бути випущені на волю мертвими чи живими, а риболовне судно має повідомити місцевим органам Держрибагенства про вид та розміри виловленої особини.
В 2006 р. Румунія оголосила про заборону вилову осетрових. Термін 10-річної заборони мав закінчитися наприкінці 2015 р., проте був продовжений ще на 5 років. Болгарські чиновники наслідували цей приклад та у 2011 р. оголосили про заборону терміном на 1 рік, що потім також був подовжений до кінця 2015-ого, а потім ще на 5 років.
В Сербії повна заборона вилову п’яти видів осетрових була запроваджена в 2005 р. на 10-річний термін та подовжена ще на 10 років до 2025 р. На вилов стерляді також накладені певні обмеження – заборонено вилов особин більше 40 см довжиною та в нерестовий період (1 березня – 31 травня). Не дивлячись на це, контроль за виловом стерляді є достатньо слабким, тому через надмірний вилов чисельність популяції та розмір середньої особини зменшуються. Якщо не брати до уваги випадкові знахідки, великі особини стерляді можуть бути виявлені лише в нижній частині Дунаю, нижче дамби “Залізні ворота ІІ”.
З огляду на те, що вилов осетрових є в основному незаконним, отримати перевірені дані майже неможливо, тому більшість інформації має анекдотичний характер. Однак браконьєрство все одно залишається широко розповсюдженим, що підтверджують як опитування риболовів та рибінспекторів, так і регулярно конфісковані знаряддя для незаконного вилову осетрових, а іноді і сама риба.
Частка незаконного або непідзвітного вилову осетрових може складати до 90% від його загального обсягу. Якщо рибальський тиск не буде знижений, осетрові не зможуть вижити.
