24 березня о 20:30 в Україні 10 рік поспіль відзначатиметься Година Землі.
Ініціатива Всесвітнього фонду природи WWF започаткована ще у 2007 році, об’єднавши з того часу 187 країн та територій, та покликана символічним вимкненням непотрібного обладнання привернути увагу людства до нагальних екологічних викликів планети.
Година Землі у 2018 році закликає “зловити зв’язок з Землею” (Connect2Earth) та присвячена шануванню біорізноманіття.
Іхтіологиня WWF в Україні Інна Гоч пояснила для читачів Zaxid.net, чому треба шанувати біорізноманіття, розповіла про цінність парасолькових видів та навела факти щодо унікальності осетрових риб.
Ми звикли до того, що зникають види, а місця їх існування — забудовуються й відводяться для “важливіших” об’єктів. У природі все змінюється — і це нормально, однак нині проблема в темпах цих змін, з одного боку, а з іншого — багато з тих видів, що зникають, є так званими парасольковими видами — umbrella species.
Що це таке? У природі одні види неначе накривають невидимою парасолькою кілька або й кілька десятків інших. І коли вони раптом зникають, то для одних видів-сусідів зникає джерело їжі, для інших — комфортне середовище існування, а ще для інших посилюється тиск хижаків, для яких парасолькові види були більш бажаним об’єктом полювання. У результаті — зникнення парасолькових видів спонукає зникнення кількох (або ж кількох десятків) видів-сусідів.
Чому важливе біорізноманіття?
Земля — це домівка для мільярдів організмів — від мікроскопічних вірусів та бактерій до гігантських дерев та китів. Всі живі істоти разом складають біорізноманіття нашої планети. Наразі людині відомі близько 1,6 млн видів, і ще багато відкриттів попереду. Всі організми пов’язані між собою харчовими та іншими ланцюгами. Таким чином, утворюється дуже складна павутина життя. Тому втрата чи коливання хоча б однієї ланки може призвести до порушення рівноваги та непередбачуваних наслідків.
Важливості збереження біорізноманіття присвячена Година Землі 2018, акція, котра щороку об’єднує мільйони людей в щонайменше в 187 країнах заради збереження здоров’я та екосистем планети. Її головний заклик — «Злови зв’язок з Землею» (Connect2Earth). Насправді часто ми не усвідомлюємо, які дивовижні істоти нас оточують. В Україні так само є свої унікальні види, які можна назвати навіть скарбами.
І сьогодні — мова про яскравих представників цієї скарбниці. Їх зображають на гербах, їм ставлять пам’ятники і присвячують музеї. Їх шанують? Напевно не дуже. Вони здавна були дорогим товаром, а їх чорна ікра — символом багатства і благополуччя. Вони жили мільйони років тому, але ще й досі в Україні їх можна зустріти у водах Дунаю та Чорного моря.
ТОП-10 фактів, які можуть здивувати, про унікальних істот — осетрових риб.
1. Осетрові риби жили ще в часи динозаврів, 200 млн років тому. Втім, динозаври не витримали зміни геологічних епох, а от осетрові зуміли.
2. В осетрових риб є здатність мігрувати з прісної води у солону і навпаки без шкоди для себе. Виняток — стерлядь прісноводна, яка живе лише у прісній воді. Власне, звідси й назва. До того ж, осетрові здатні витримувати доволі великі перепади температури.
3. Осетрові не мають справжнього кісткового скелету, лише хрящовий. Замість луски, характерними для виду є жучки (кісткові пластини), які відразу “видають” представника родини осетрових. Хорда (пружний довгий стержень, що є опорою нашого тіла і є попередником хребта) у цих риб зберігається протягом всього життя.
4. Всього у світі 27 видів осетрових, але в Україні історично зустрічалися лише шість: білуга, севрюга, осетри російський і атлантичний, стерлядь і шип.
5. Білуга — не тільки найбільша з осетрових, але й найбільша риба з тих, які живуть в прісних водах. Відомі навіть випадки, коли траплялися екземпляри до 7 метрів довжиною і масою до 1,5 тонн. Білуга — риба-довгожитель, зустрічаються навіть 100-річні особини. Відповідно, статевої зрілості білуга досягає досить пізно: самці — на 13-18 році життя, самки — і того пізніше, на 16-27 році.
6. Осетрові — єдине джерело чорної ікри. Цей делікатес став і щастям, і горем для осетрів. Адже полюючи на “чорне золото”, яке до речі, раніше часто використовувалося у дипломатії для укладання договорів про взаємовідносини між державами, людство ледь не вщент винищило запаси осетрових риб.
7. Втім, є ще дорожча ікра. Біло-золотава ікра білуги-альбіноса цінується особливо дорого — від 25 000 до 40 000 доларів за кілограм. Тільки одна компанія в усьому світі має ексклюзивні права на виробництво ікри цієї риби — іранська компанія House Almas. Білуги-альбіноси зустрічаються у водах Каспійського моря.
8. Осетрові — це придонні риби, які плавають на глибині від 2 до 100 метрів. Вони живуть в прибережних водах моря, але їх нерест відбувається тільки в прісній річковій воді, куди риби мігрують, пливучи проти течії, долаючи при цьому значні відстані. Після закінчення нересту осетрові повертаються назад в море.
9. Різні види осетрових досить легко схрещуються між собою.В результаті чого утворюються гібридні форми. Наприклад, можуть легко схрещуватися севрюга і шип, російський осетер і стерлядь, стерлядь і севрюга тощо.
10. В Україні заборонений будь-який вилов осетрових диких популяцій. У нас штрафи за торгівлю осетриною невідомого походження досить низькі — близько 150-500 гривень, але компенсація шкоди за кожен екземпляр значна 110 тисяч гривен, хоча стягнути таку велику суму в українських реаліях практично неможливо.
Як висновок
В Україні зустрічалися 6 видів осетрових, зараз осетер атлантичний і шип офіційно визнані вимерлими видами. Якщо нічого не робити, їх долю розділять всі інші осетрові: зараз всі вони занесені до Червоної книги України та до міжнародного Червоного списку МСОП. А все через нелегальний вилов, варварське винищення (переважно через чорну ікру), позбавлення звичного середовища існування і порушення шляхів міграції осетрових (спорудження гребель ГЕС). Осетрові є якраз вищезгаданими парасольковими видами, від яких залежать й інші представники біорізноманіття дельти Дунаю та Чорного моря. Ми ще маємо час їх всіх врятувати! З 2016 року в Україні розпочав роботі транскордонний проект WWF “ЖИТТЯ дунайським осетровим”, що має на меті збереження та відновлення популяцій диких осетрових в річці Дунай.
Нині десятки видів тримають свою розгорнуту парасольку над видом homo sapiens. Тож цієї Години Землі вартує її почати розгортати у зворотньому напрямку.
