Іхтіологиня WWF в Україні та експертка транскордонного проекту “ЖИТТЯ дунайським осетровим” Інна Гоч працюватиме у координаційній групі по підготовці нової редакції Червоної книги України за напрямом “Російський осетер”.
З часу виходу в світ останнього (третього) видання Червоної книги України пройшло уже неповних дев’ять років, що означає наближення умовної “години х”: згідно чинного законодавства, Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження Червоної книги України не рідше одного разу на 10 років. “Зрозуміло, що виникла нагальна потреба як у перегляді списку видів, що охороняються, його оновленні, можливому включенні одних та виключенні інших видів, так і в перегляді інших даних: знахідок, можливого аналізу чисельності, змін ареалів тощо, — говорить Інна Гоч, експертка WWF в Україні, котра увійшла до координаційної групи ЧКУ за напрямом “Російський осетер”. — Група спеціалістів-іхтіологів активно працює над формування нового “червоного списку” риб”.
За словами іхтіологині, щоб “не наступати повторно на ті ж граблі”, слід чітко розуміти два надважливих моменти:
- Перед підготовкою даних до нового видання Червоної книги України державі необхідно передбачити необхідні іхтіологічні дослідження стану популяцій “червоних видів” ( і тут не останню роль має відіграти фінансовий і організаційний супровід цього процесу).
- Внесення певної рослини чи тварини до Червоної книги України не є панацеєю, а лише першим кроком у відновленні її чисельності. Наступними ж кроками мають стати:
- ефективний моніторинг стану популяцій;
- заходи з охорони та відтворення.
“І лише за дотримання цих двох складових у червонокнижних видів буде реальний шанс на виживання”, — підкреслює Інна.
Російський осетер (Acipenser gueldenstaedtii), з яким у новій редакції ЧКУ працюватиме експертка WWF в Україні, колись був найбільш поширеним представником осетрових у річці Дунай. Він регулярно мігрував вверх за течією до Братислави. Деякі особини були помічені навіть у Відні (відстань міграції по річці становить 1925 км) та Регенсбурзі (відстань по річці — 2381 км). У 1966-1976 роках у північно-західній частині Чорного моря за даними науковців чисельність популяції російського осетра становила приблизно 200 000 особин.
Сьогодні російський осетер внесений до списку видів, які знаходяться під критичною загрозою: природоохоронний статус виду — вразливий. Розміри нині існуючої популяції російського осетра невідомі, але визначаються як дуже низькі.
Факти і цифри
- Навесні російські осетри мігрують до річок безпосередньо перед нерестом і відкладають ікру у нижній течії ріки (320-650 км вверх за течією).
- Існують гібриди російського осетра з білугою, шипом, стерляддю.
- Охороняється “червоними” списками різних рівнів: Міжнародним червоним списком МСОП, Червоною книгою України, Бернською та Боннською конвенціями, CITES та Європейським червоним списком.
- Збереженням природних популяцій осетрових риб Дунаю, зокрема і російського осетра, з 2016 року в Україні займається транскордонний проект “ЖИТТЯ дунайським осетровим”.
